Аносов П.П., О булатах - 1841

эгпомъ предмеіпѣ, не зак.іючастъ въ себ'Ь удовле- іпворигпе.іыіыхъ свѣдѣііій ; ибо ни въ одномъ и.зъ іпракпіаітіовъ о булатѣ н ѣ т ъ исгпинььаго основа- нія—достиженья совершенства въ стали . Такимъ образомъ , съ одной сінороыіл ььедосьыаыьокъ химьь- чсскихъ позианій, съ другой пьрудыосьььь. гьрьы’оыьоы- ленія хороыіаго буланіа, осгпавляюньъ Евронснновъ въ н<‘Доразумѣььін ошногипьель.ыо досыьоыььсіпва еьч). НЪкошорыс ыета.ілурги, упираясь, на хнмическія разложснія, не хопьяшъ вѣриГпь ьіъ особенное дьь- сшоннсыьво булашовъ: одиььъ нзъ ььервокласні,ьхъ мсьььа.ілургоьп, наыіеьо времени, Г- Карсіыенъ, въ со- чнненіьь о л:слГ..чѣ (*), закліочаеьььъ сьпаіпіьЮ о бу- лаыьахъ сл'Ьдующиыи словами. «Какуьо бь.і Ц'Гльу ни прыььисывали булату ыо узору, оььа ььычеьо ьье до- казььььаешъ въ поль..зу качесьыььа меьыал.ьа; напропьивъ то го моіьіно уьььверждаьыь, чьно .ьучпьая и ыаиболѣе однородная еыіаль с е т ь именно т а , коыьо|)ая наи- меььѣ.е споеобыа ььриняшь узорчатую поверхность.» Но ВТ. Азіы булашьь съ не.запамяыьныхъ времеиъ ьье выходяыьъ , іпакъ сказапьь, нзъ модь.ь , и сохраня- юыьъ ыосыьояынуьо ЦІІЫЫОСПЬЬ , подобььо благород- нымъ мс 1 ььа.ьламъ. Азіатці.і, хоьыя ошспьавыьіе о т ъ насъ въ просв1’.и(еіьіи, не могли ошибаьпься въ про- должеиіы мыогихъ вѣковъ ьп. испьииномъ досьноин- (*) Мапиеі Ое 1а Меіаііаі^іе <1и Гег Ігагіиіі рас Соиітапп. МеІ 2 1831.