Сибирские огни, 1939, № 1

125 ЛЕТ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКО Г . Ш евчввк* Як умру, то ноховайт* Мене на могила, Серед степу широкого H i BnpalHi милай, Щоб лани широкопол}, I Дншро, i круч! Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з Украши У синее море Кров ворожу... Отод1 я I лани i гори — Все покину, i полину До самого бога Молитися... А до того! — Я не знаю бога. Поховайте, та вставайте, Кайдани nopsire, I вражою злою мров’ю Волю окроште. I мене в cim ' i велиюй, В сами вольнай, ножй. Не забудьте пом’янути Незлим тихим1словом. 25 декабря 1845 в Переяслав]